comment 1

На Штребське плесо Високими Татрами

Ми шукали Морське око, а попали на Риси…

Морське око – це одне з найбільших озер у високогір’ї Татрів на кордоні Словаччини та Польщі. І я не впевнений, що існує людина, котру б не вразило гармонійне поєднання каміння, води та неба…

Ми виїхали о 6 ранку, щоб “перелетіти кордон” до перезмінки. Вибрали Краківець по двох причинах, він нам по-дорозі плюс хороше дорожнє покриття.

Якщо ж вас це не хвилює, сміло прямуйте на Грушів.

Чотири години на кордоні і ми вже на трасі А4. Настрій хороший погода ще краща! Схоже хтось на небі замовив за нас словечко 🙂

Перше враження від Польщі – Польща, країна розвивається надто швидко, щоб через 5 років переплюнути, можливо навіть Німеччину.

Перше враження від Словаччини – країна випадково попала в ЄС. Євро ввели для того, щоб зробити всіх бідними. Циган розселили по всій країні для того, щоб ціни в Євро не стали найбільшою проблемою:)

Загальне враження про переїзд через дві країни – рівні дороги, чисті обочини, недешеве пальне.

За годину до прибуття на горизонті з’явилися Високі Татри…таке враження, що цей хребет там виник випадково. Настільки він вразив своєю відмінністю від всього побаченого перед цим.

Вершини у хмарах, скелі залиті вечірнім сонцем, ми набираємо стрімко висоту.

Мій альтметр показує “Драгобратські” 1350 метрів над рівнем моря. Погодка як книжка пише (пізніше нам сказали, що така погода буває тут 3-4 рази на рік).

І так, перше враження про нашу недешеву “віллу” – “Фак, невже це лікарня?”.

Друге враження – “Це лікарня…”. Половина будівлі лікарня, половина апартаменти за дуже “немалі” кошти.

Ми чекнули наші кімнати і виявили, що вони нескінченно великі, “геніально” сплановані з архітектурної точки зору і з неймовірним краєвидом на вершини…

Коли я сказав “геніально” – це означає, що до цього я не зустрічав в кімнатах 10-метрових столів, шафів на 15 дверок і коридору в 30 квадратів.

З однієї сторони це було смішно, а з іншої загадково. Наші гуцули могли б в одних таких “апартаментах” розмістити 30 людей, а тут лише 4-ро.

Доречі, все це задоволення обійшлось нам аж по 20 Євро з людини за ніч. Особисто я вважаю цю ціну завищеною, але думаю Словакам краще про це знати:)

Скинувши речі, ми спробували вивчити навколишні території.

Штребське плесо
Штребське плесо

Сонце майже сіло за горизонт коли ми дійшли до озера на Штребкському Плесі, саме так називається це місце.

Штребське плесо
Штребське плесо

Легко перекусивши в ресторанчику під назвою Фуркотка, ми зрозуміли, що відпочивати тут можна і треба, зважаючи на те, що ціни все ж таки нижчі ніж в інших євро-валютних країнах.

Середня ціна вечері з вином склала приблизно 7 євро.

Ніч в лікарні пройшла без клізм і уколів:) На ранок ми були повні сил і готові вибігти на будь-яку висоту.

Стартували разом із сонцем – 7.30.

Асфальт ідеальної форми супроводжував нас 4км, аж до першої зупинки – озеро Попрадське плесо (висота 1500м).

Ранок на Попрадському плесі
Ранок на Попрадському плесі

Я можу довго розповідати про наші враження, почуття, переживання і радість, що переповнювала нас протягом всього походу. Але думаю Ви і так розумієте це.

Ось пару «фото-фактів», ну і звичайно з моїм емоційним забарвленням 😉

Осінь тут така ж неймовірна як і у Львові.

Попрадське плесо
Попрадське плесо

Дорога на гору була легкою не через пройдене, а через побачене.

Дорогою на Риси
Дорогою на Риси

Скелі, те, чого так не вистачає нашим Карпатам…

Дорогою на Риси
Дорогою на Риси
погляд на вершину
погляд на вершину

Місцями наш серпантин переходив ось в такі форми…це захоплювало ще більше.

гірські серпантини
гірські серпантини

Скажу чесно, в суху погоду тут було безпечно і весело. Але мені важко уявити, що відчуває людина, котра попала в дощ чи сніг на цих кам’яних полицях.

Час від часу на нашому шляху зустрічались озерця, неймовірних кольорів. Деколи було важко зрозуміти межу де закінчується вода і починається камінь.

озера під Рисами
озера під Рисами

І навіть таких кольорів…

озера під Рисами
озера під Рисами

Люди, що набирали висоту, здавались такими маленькими і нікчемними у порівнянні з величчю природи… Але перед декотрими хотілось зняти шапку.

шерпи
шерпи

Такі от місцеві шерпи ДОБРОВІЛЬНО носять важкі вантажі за просте “дякую” в приют під Рисами на висоту 2250м.

Chata pod Rysmi
Chata pod Rysmi

Там ви можете побачити багато цікавих речей, як наприклад туалет на висоті 2300м зі скляною стіною. В такому туалеті ви як орел в гнізді…є про що подумати:)

туалет на вершині
туалет на вершині

Також ви можете зайнятись даунхілом на олдскульних байках…

даунхіл під Рисами
даунхіл під Рисами

А якщо ви все ж таки доберетесь до вершини, то зможете побачити небеса, Польщу і собаку з червоними очима:)

вдивляюсь в Польщу
вдивляюсь в Польщу

Собака-рятувака, яка супроводжувала нас дорогою вниз. Звали її Коді.

Коді
Коді

Ми піднялись на вершину…просто повірте на слово:) Хмари були такими густими, що я зміг зробити тільки ось цей скріншот.

Вершина. Риси
Вершина. Риси

Це була одна з тих пригод, коли ти собі кажеш “Я обов’язково сюди вернусь…”.

п.с. надіюсь наступна інформація допоможе вам в майбутньому, коли ви наважитесь покинути хату на 3 дні заради чогось красивого. Трьох-чотирьох днів буде достатньо, щоб відчути себе ближчим до неба.

Бюджет поїздки на двох людей

– Паливо (при умові 4-ьох людей в машині та відстань в 900 км у дві сторони, плюс страховка) = 750 грн

– Проживання в двомісних номерах (2 ночі /  3 дні) = 85 Євро

– Дрібні витрати на продукти та їду = 40 Євро

1 Comment so far

  1. Pingback: Вибір безкоштовного GPS навігатора для Android

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *